Згідно з чинним цивільним законодавством, а саме ст.1047 Цивільного кодексу України, боргова розписка є документом, що підтверджує факт укладання договору позики, а також факт передачі грошових коштів певної кількості від кредитора боржнику.

Договір позики та боргова розписка можуть оформляється як разом, доповнюючи один одного, так і окремо, при цьому кожен незалежно один від одного є самостійним документом, що підтверджує наявність боргових зобов’язань та їх умов. Письмова форма договору позики або боргової розписки, засвідчена нотаріусом, істотно підвищує шанси на стягнення боргу за розпискою або договором позики. Нотаріально засвідчений борговий документ дозволяє стягувати борг із боржника у позасудовому порядку шляхом накладання виконавчого напису нотаріуса, що суттєво прискорює процес стягнення, а також мінімізує ризик визнання боргових документів недійсними у судовому порядку.

Успіх стягнення боргу за розпискою чи договором позики через суд безумовно залежить насамперед від правильності оформлення боргових документів, як було описано раніше. Вивчення боргової розписки, договору позики, іншого контракту, а також інших договірних і первинних документів, на підставі яких виникла заборгованість, краще довірити кваліфікованому юристу. Варто зазначити, що через суд можна стягувати борги за розпискою або договором позики, що оформлені як у простій, так і в нотаріально посвідченій формі, при цьому наявність нотаріально посвідченої форми договору суттєво підвищує шанси на успіх.