Однією з обов’язкових умов розгляду справ про встановлення факту родинних відносин є необхідність, щоб цей факт беззаперечно породжував певні юридичні наслідки для заявника в майбутньому (наприклад, реалізація права на спадкування).  Одним словом, вищевказаний факт повинен містити в собі конкретно визначену мету його встановлення.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:

• спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв’язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки, крім випадку, коли заявник усунений від права на спадкування;
• особи, які мають право на пенсію, у зв’язку із втратою годувальника або інші компенсації чи передбачені чинним законодавством пільги і яким органи Пенсійного фонду України або інші установи чи організації, до яких безпосередньо звернувся громадянин, відмовили в їх призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
• інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;    
• прокурор з урахування положень статей 56, 57 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у тому числі у випадках, якщо особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 ЦПК України. Розібратися у всіх нюансах цієї доволі складної процедури вам допоможе досвідчений адвокат Андрій Мельник.