Завдяки йому, бізнесу відкривається доволі обширний перелік ефективних та перевірених часом засобів попередження та невідкладного зупинення процесу виготовлення та реалізації підробок. Протиправне використання торгової марки чи фірмового найменування є кримінально караним діянням та має наслідком переслідування з боку держави. Слідчий на досудовому розслідуванні наділений правом на здійснення ряду гласних та негласних слідчих дій. У сфері протидії контрафакту найбільш типовою «моделлю» спільних дій правоохоронних органів та бізнесу є:

1. Здійснення контрольованої закупки контрафактної продукції.
2. Проведення обшуку за місцем продажу, виробництва чи зберігання контрафакту.
3. Вилучення контрафактної продукції чи обладнання для її виготовлення.
4. Арешт вилученого майна та інших активів правопорушника.

Завдяки процесуальним діям може бути досягнуто наступних цілей:

• вилучення та знищення контрафакту;
• повне блокування процесу виробництва підробок;
• арешт активів правопорушників.

Окрім цього, Кримінальний процесуальний кодекс передбачає інститут відшкодування шкоди, завданої злочином. Для покриття збитків, завданих незаконним використанням торгової марки чи фірмового найменування, потерпілі мають право подати до правопорушника цивільний позов, який є частиною кримінального провадження та який вирішується в його межах одночасно з винесенням обвинувального вироку.Таким чином, кримінальне право та процес містять вкрай дієві інститути боротьби з контрафактом. Спектр можливостей у кримінальному провадженні значно ширший, аніж у цивільному та господарському судочинстві. За його допомогою, компанія, чиї права було порушено, має змогу не тільки відшкодувати усю завдану таким правопорушенням шкоду та зібрати якісну доказову базу, а й повністю припинити діяльність з виготовлення і розповсюдження контрафакту та вилучити з обігу вже реалізований.